Маєток

Перші історичні згадки про село Рарвіно датуються кінцем XIII століття. У середині XV століття село було поділено на 3 феодальні частини (А, В і С). Такий поділ села існував до 1856 року, коли маєток Б був придбаний Теодором Ельбе та об’єднаний з маєтком С. Після Другої світової війни весь маєток перейшов у власність Державного земельного фонду, а згодом — до державного сільськогосподарського господарства (ПГР) і належав до КПГР у Німіці.

На рубежі XIX і XX століть у селі було збудовано маєток, який згодом, у 1923 році, було модернізовано. Наразі це одноповерхова будівля у формі літери «С», накрита мансардним дахом із фронтонами та мансардною вікною. Згодом до будівлі було добудовано нижче бічне крило. Перед входом можна побачити ганок, увінчаний балконом. У маєтку збереглися дві кахельні печі.

Навколо маєтку розташовані частково збережені господарські будівлі та занедбаний ландшафтний парк другої половини XIX століття площею 2 га.

Наразі будівля використовується як житло. Її можна оглянути ззовні