21-й кінофестиваль у Щецині — ретроспектива Леха Маєвського: «Сад земних насолод»

Метафізичний трактат про мистецтво та смерть, вишукана з художньої точки зору та насичена численними культурними алюзіями історія про кохання та смерть; екранізація попереднього роману Леха Маєвського «Метафізика». Головні герої — Луїс, корабельний інженер, самотник, що живе у світі, підпорядкованому законам симетрії та арифметики, та смертельно хвора Беа, італійка, народжена в Лондоні, зачарована живописом Ієроніма Босха, середньовічною алхімією та мовою символів. Випадок визначає їхнє подальше життя, взаємну захопленість, самореалізацію та приголомшливу самотність. Це розповідь про стосунки двох людей, які різними способами намагаються знайти й висловити правду про своє життя, черпаючи натхнення з мистецтва, що всюди присутнє в ньому і виявляється своєрідним притулком та надією. Послідовні спроби розшифрувати значення, приховані в гущавині абстракції, наближають героїв до Таємниці, прихованої в картині Ієроніма Босха. Це історія двох людей, що живуть у «коконі смерті» і намагаються бурхливими рухами розірвати його стіни. Істина цього фільму міститься в погляді цифрової камери — саме вона є героїнею «Саду земних насолод», стаючи аргументом проти відчаю. Зусилля з порятунку та увічнення життя проявляються в мистецтві, науці, езотеричній філософії та в усіх діях, які здійснюють герої. Лех Маєвський Художник-живописець, кіно- та театральний режисер, автор відеоарту, сценарист, продюсер, поет і прозаїк. Цей митець, уродженець Катовіц, створив власну мову художнього висловлювання, в якій постійно простежується всесвіт міфів.