Міжнародне військове кладовище

Військове кладовище у Старгарді-Щецинському було засноване у 1914 році. На ньому розташовано понад 5000 могил військовополонених польської, російської, французької, югославської, італійської, марокканської, англійської, бельгійської, сербської, румунської та португальської національностей. Площа кладовища становить 1,27 га.

Некрополь було створено як місце поховання російських солдатів. Під час Першої світової війни тут поховали 95 військовополонених: росіян, сербів, румунів та португальців. З того періоду збереглися три пам’ятники на честь росіян: православних, мусульман та іудеїв.

Під час Другої світової війни тут ховали військовополонених зі «Сталага IID» у Старгарді (табір для рядових та унтер-офіцерів) та «Офлага IIC» у Добігнєві (табір для офіцерів). За неповними даними, під час війни там було поховано тіла 369 військовополонених, серед яких — радянські, французькі, польські, югославські, італійські, бельгійські, марокканські, англійські та нідерландські. У 1952 році кладовище було розширено. У 1950-х роках сюди було перепоховано 70 тіл з окремих могил у околицях Старгарда, Пижиця та Хощна. Під час перенесення мавзолею радянських солдатів з площі Свободи у Старгарді в 1996 році було ексгумовано тіло єдиного солдата, який був там похований (хоча біля мавзолею було 36 могил). На огорожі кладовища висять 30 табличок з іменами похованих тут солдатів.

Перед воротами кладовища є кілька паркувальних місць для легкових автомобілів.