Дозвіл на будівництво оборонних стін та ровів місто отримало від князя Богуслава IV у 1299 році. Вежа з’єднана зі стінами, які виконували оборонні функції. У Тшебіатові збереглася частина оборонних стін загальною довжиною близько 2,5 км. Це цегляні стіни, що перебувають у хорошому стані. Біля стін, зі східного боку, збереглися два рови.
Однак жодна з чотирьох брам, що вели до середньовічного міста, не збереглася:
Колобжеська — розташована перед мостом через Млиновий канал,
Грифіцька — на шляху до Грифіц,
«Жегларська» — у північно-західному напрямку
Лазебна — на шляху до Біалобоків.
Рови, викопані на південній, східній та північно-західній ділянках (під Грифіцькими воротами), зміцнювали оборонну систему міста. Оборонну здатність міста також підвищувала річка Рега, яка становила додаткову природну перешкоду.
Вежу також називають Кашаною. Легенда розповідає, що у XV столітті один із вартових, який вночі охороняв міські мури, скинув з вежі гарячу кашу. Вона впала на голову одному з ворожих воїнів. Це був мешканець Грифця, який разом з іншими готувався до штурму Тржебіатова. Гучний крик змусив захисників міста підвестися, і завдяки цьому засідка не вдалася. На згадку про цю подію мешканці Тшеб’ятова щороку організовують Свято Каші. Під час цього заходу можна побачити, зокрема, показові бої воїнів, ятки з виробами ручної роботи та концерти.
PDF