Колишня каплиця тамплієрів

У цьому невеликому селі можна побачити каплицю тамплієрів XIII століття. Орден з’явився на Помор’ї у 1235 році, саме тоді князь Барнім I доручив їм землі Баньської. Темплієри оселилися в Рурці, збудувавши там монастир і заснувавши в селі командорство. До складу монастирських споруд входили, зокрема, житловий маєток, млин, господарські будівлі та каплиця — з усього комплексу до наших часів збереглася лише остання споруда.

Каплиця в Рурці є однією з найстаріших романських споруд на Західному Помор’ї. Будівля була зведена в першій половині XIII століття, а в 1248 році каплицю освятив Каменський єпископ Вільгельм.

Споруда має однонефну планування з дещо нижчим пресвітерієм. Каплицю збудували з гранітних тесаних каменів, укладених рівними шарами висотою близько 30 см; товщина стін каплиці перевищує один метр. До романського стилю споруди належать напівкруглі завершення віконних прорізів та кругле вікно у західному фронтоні каплиці.

У XIV столітті, після розпуску ордену тамплієрів, маєток перейшов у руки йоаннітів. Комплекс будівель був спалений у 1373 році мешканцями Хойни та військами Веделя. Після цього нападу орден йоаннітів переїхав до Свобниці. Подальша доля маєтку після тамплієрів до кінця не відома. З упевненістю можна сказати, що в 1648 році, коли було ліквідовано орден йоаннітів, землі перейшли до рук бранденбурзьких маркграфів. З XVII до XIX століття каплиця виконувала функцію зерносховища. У XIX столітті було проведено модернізацію споруди: перебудовано південну стіну, верхню частину мурів, фронтони, вікна та двері, а до північної стіни добудовано цегляний димар. Споруду переобладнано під горілчаний завод, який функціонував до закінчення Другої світової війни.

У 90-х роках XX століття було виявлено оригінальний цоколь споруди, демонтовано зруйнований дах каплиці та відбудовано його; роботи завершилися у 1999 році. У 2004 році розпочато реставраційні роботи об’єкта. Внутрішня частина споруди досі не відремонтована. Наразі каплиця перебуває у приватній власності.

Цікаво, що об’єкт привертає увагу не лише шанувальників історії, а й шукачів скарбів. Село, розташоване на значній відстані від французької столиці, може здатися ідеальним місцем для приховування частини знаменитого скарбу тамплієрів. Село ще довгий час після оголошення розпуску ордену залишалося у власності ченців — на думку багатьох шукачів, це ідеальна нагода для приховування багатства. Однак ніхто ще не знайшов жодних слідів.