З 1884 року тут зберігали міський газ, який використовувався для живлення берлінських вуличних ліхтарів. Збережений донині цегляний газометр є останнім із чотирьох таких споруд, які колись розташовувалися на цьому місці. Впровадження електричного вуличного освітлення у 1937 році призвело до того, що газометр перестав бути потрібним. Наприкінці 1940 року його перебудували на протиповітряний притулок. Колишня цегляна споруда виконувала лише функцію зовнішнього захисного покриття для масивних стін притулку. Під час повітряних нальотів тут знаходили притулок жінки, які працювали на потреби військової промисловості, разом зі своїми дітьми. Після закінчення Другої світової війни газометр слугував тимчасовим притулком для біженців, які проїжджали через Берлін (аж до 50-х років XX століття). Пізніше тут розміщувався будинок для людей похилого віку та притулок для бездомних. Після блокади Західного Берліна (1948–1949) його також використовували як склад так званого «резерву Сенату». Наприкінці холодної війни об’єкт знову отримав нове призначення — на його даху з’явилися розкішні апартаменти.
Порада: Організація «Berliner Unterwelten» під час екскурсій по так званому «Фіхте-Бункеру» розповідає про багату історію цього незвичайного місця.
PDF