Гумбольдтхафен (1850) — Берлінський центральний вокзал (2006)

Монументальний транспортний вузол — далекоглядний ландшафтний архітектор Петер Йозеф Ленне спроектував Гумбольдтхафен (Порт Гумбольдта) у 1850 році не лише як пристань для суден, а й як декоративне водоймище, у воді якого відбивається навколишня архітектура. Порт було названо на честь знаменитого природознавця Олександра фон Гумбольдта. Після відкриття Остхафена (1913) та Вестхафена (1923) [об’єкт 13] Порт Гумбольдта було закрито. У повоєнний період це місце залишалося в тіні Берлінської стіни, немов заснула принцеса. Після падіння стіни та будівництва нового Головного вокзалу (Hauptbahnhof) околиця відновила своє значення та знову ожила. Щоб звільнити місце для нової інвестиції, було знесено колишній вокзал Лертер (Lehrter Bahnhof), зведений у 1882 році. Сучасний, світлий Головний вокзал був спроектований архітектурним бюро Gerkan, Marg & Partners. Він поєднує два перехресні рівні залізничних ліній та міського метро S-Bahn із трьома поверхами магазинів і ресторанів. Привабливе розташування в самому центрі міста, над історичною акваторією колишнього порту, привертає дедалі більшу увагу. У його околицях виникає новий, сучасний район.