Замок Драхім орденів тамплієрів та йоаннітів

На місці нинішніх руїн спочатку знаходилося ранньосередньовічне городище, яке стало основою для пагорба з будівлями замку, що видно сьогодні. 21 листопада 1286 року князь Великої Полісії та Кракова Пшемислав II видав привілей, яким надавав ордену тамплієрів землі, розташовані в околицях річки Драви та озера Дравсько. Натомість ченці зобов’язалися забезпечити Пшемиславу ефективний захист від агресії з боку Бранденбургу, що набирала сили. Резиденцією командорства ордену став Чаплінек. У 1312 році папа Климент V розпустив орден тамплієрів, який зазнав компрометації як у фінансовому, так і в моральному плані. Наслідком цього стало передання майна тамплієрів ордену йоаннітів. У 1407 році замок було відбито у йоаннітів військами Владислава Ягелло, який наказав захопити фортецю в рамках превентивних заходів. Адже йоанніти стали ворогами польського короля, завдаючи йому своїми дипломатичними діями репутаційної шкоди при європейських дворах. Крім того, йоанніти активно підтримували Тевтонський орден, що було достатньою підставою для втручання. З колишньої командорії було утворено староство, резиденцією якого став Драхім. У роки Шведської навали містечко та замок були спалені. У 1657 році староство разом із замком перейшло у власність Бранденбургу. Це сталося внаслідок несплати застави, яку надав Ян Казимир. У 1758 році під час пруссько-російської війни замок було остаточно зруйновано. Щоправда, після 1772 року він ще виконував функцію резиденції земельного податкового управління, але це вже не було його первісним призначенням.

Будівництво замку приписують ордену йоаннітів. Спочатку планувалося звести лише дерев’яні укріплення, проте вже в 1360–1366 роках було проведено роботи, в результаті яких з’явилися кам’яно-цегляні споруди. Після їхнього завершення утворилася фортеця у формі чотирикутника, близького до квадрата. У північній стіні розташовувалися в’їзні ворота, які додатково захищали рів із дерев’яним підйомним мостом та природні розливи озер Дравсько і Жердно. Верхню частину стіни увінчував дерев’яний ганок, з якого під час облоги можна було обстрілювати супротивника. У південній частині замку розташовувалося житлове крило, зведене одночасно з оборонними стінами. Це була двоповерхова будівля. Перший поверх виконував господарські функції, а другий — житлові. Біля західної стіни височів збудований пізніше одноповерховий будинок старости. Від стіни його відділяв двометровий простір, завдяки чому будинок отримував світло також із західного боку. У куті між південним і західним крилами стояла дров’яна комора з підвалом. Згідно з інвентарними описами, вона могла вмістити «20 тонн пива». Прямо біля в’їзної брами, праворуч у замковому дворі, була розташована вартова. Посередині двору було вирито колодязь. Усі ці споруди замку Драхім є характерними для оборонного будівництва, яке залишили після себе на польських землях йоанніти. По суті, єдиним елементом, що вирізняє замок Драхім, є відсутність вежі. Археологи припускають, що вона не була зведена через брак коштів. Більш імовірним є те, що решти оборонних елементів було достатньо для задоволення вимог, які орден святого Іоанна висував до цієї фортеці. Розвиток артилерії та мистецтва облоги змусив у XVI столітті посилити обороноздатність замку шляхом спорудження кільця земляних укріплень, які згодом кілька разів модифікували.

До наших часів у різному ступені збереглися оборонні стіни та частина стін господарсько-житлового будинку. Територія замку була облаштована приватним інвестором. На ній відкрито реконструйоване середньовічне поселення, археологічну виставку та оглядовий майданчик. У хатах розміщено кіоски з їжею та ремісничими виробами.