Ратуша в Кошаліні

Староміська площа була розпланована у XIII столітті. Разом із типовим для середньовічного міста плануванням вулиць вона утворює історичний містобудівний комплекс. У центрі площі, починаючи з XIII століття, було побудовано послідовно три ратуші. Остання з них була зруйнована — як і інші міські будівлі — внаслідок пожежі у
1718 року (під час розкопок у 2009 році археологи виявили його цегляні фундаменти). Через два роки нову ратушу звели в іншому місці — на південному фасаді ринку, поблизу собору. Натомість у центрі площі було встановлено пам’ятник королю Пруссії Фрідріху Вільгельму I — на знак вдячності за допомогу у відбудові міста. Тоді ж на ринку з’явився перший фонтан, що живився з джерела на Горі Хелмській. Ринок у середньовічному місті виконував насамперед торговельні функції; щодня справи велися у крамницях (суконних лавках), які найчастіше прибудовували до ратуші. Більші
ярмарки та періодичні торги вимагали отримання привілею від правлячого князя. Нагляд за торгівлею здійснювали
міські радники, а еталони мір зберігалися. Ратуша, що займає північну фасадну лінію ринку, була зведена у 1960–1962 роках за проектом Владислава Міхаловського зі Щецина. А будівельні роботи керував Анджей Бонік. Трохи висунутий ризаліт вміщує вертикальні комунікації, а у верхній частині — годинник, оточений металопластикою з гербом міста, виконаною в наші дні кошалінськими майстрами. Вершину годинникової вежі утворює гларієта з прапоровим щоглою. Останній, четвертий поверх будівлі увінчує ажурний фриз, який слугує притулком для всюдисущих голубів. З огляду на необхідність дорогого відновлення фасаду будівлі його було закрито сіткою. Надзвичайно оригінальний фасад будівлі у всіх виданнях став візитною карткою сучасного міста. В історії Кошаліна це шоста за рахунком резиденція міської влади; перші три було зведено посеред ринкової площі, дві наступні — у південній частині фасаду (там, де зараз розташований магазин «Jubiler»). Відразу після Другої світової війни функцію резиденції Міської народної ради виконував будинок у стилі сецесії на вулиці Й. Пілсудського, 11–15, зведений на рубежі XIX і XX століть, з характерним гербовим картушем на фасаді.