Резиденція Флеммінгів

Хоча роки розквіту чудової барокової резиденції роду Флеммінгів вже позаду, надію вселяють роботи з реконструкції цього незвичайного палацового комплексу, зведеного на початку XVIII століття за принципами каркасної конструкції. Варто зупинитися хоча б на мить у цьому невеликому містечку, розташованому на шляху від Кам’єна-Поморського до Тшеб’ятова, щоб помилуватися залишками однієї з найпрестижніших будівель з фахверковою конструкцією у всьому Західному Помор’ї. Це перша в цьому регіоні резиденція французького типу «entre cour et Cardin» (між внутрішнім двором і садом). Навколо чотирикутного внутрішнього двору було зведено чотири однакові будівлі, за якими простягався геометрично спланований парк. Увесь комплекс був оточений огорожею та воротами, одна з яких фланкується характерними дерев’яними башточками, що колись виконували функції голуб’ятниць. Будівничим цього незвичайного творіння був архітектор зі Старгарда Анджей Гаазе. Проект, найімовірніше, був розроблений у архітектурній майстерні в Дрездені. Його можна було милуватися в палаці аж до Другої світової війни, під час якої, на жаль, він згорів. За задумом об’єкт мав стати мисливським палацом графа Богуслава Бодо фон Флеммінга, генерала кавалерії короля Августа Сильного. Захоплення викликає не лише зовнішня архітектура комплексу будівель, а й інтер’єр, який, хоч і досить сильно пошкоджений, зберігся у первісному вигляді. У парадній залі однієї з будівель навколо антресолі, призначеної для оркестру, розміщено низку картин, що зображують постатей у бальних вбраннях із музичними інструментами в руках, які спостерігають за подіями на танцювальному майданчику. Там також можна побачити італійських акторів з «комедії дель арте». Це унікальна для Помор’я композиція, що ґрунтується на італійському мистецтві та французькій садово-палацовій концепції. Наразі маєток перебуває у приватній власності та реконструюється. Варто зазначити, що у техніці «ригельної» забудови у Свєржні зведено не лише маєтковий комплекс, а й сільську церкву, розташовану приблизно за 100 метрів далі, у центрі села. Храм було зведено наприкінці XVII століття, і він був щедро обдарований родиною Флеммінгів. У документах згадуються срібні чаші з вигравіруваними родовими гербами, пісочний годинник XVIII століття, мішечок із дзвіночком для збору пожертв, а також дерев’яні свічники та дерев’яна купіль. Цікавою є сама конструкція церкви, яка будувалася в кілька етапів. Під час наступних перебудов головну стіну подовжували, одночасно обмуровуючи вежу.