Хрест покаяння

Покаянні хрести — це сумні пам’ятки, пов’язані з законом. Їх встановлювали вбивці на місцях скоєння злочинів як один із елементів покаяння за вчинений вчинок. Хрести водночас були місцем вшанування померлого та застереженням для нащадків. Вбивця, окрім спорудження хреста, покривав витрати на: похорон, судовий процес, відшкодування збитків, месу за душу померлого. Крім того, він здійснював паломництво до святого місця в покаянному вбранні. Встановлення хреста, принаймні формально, було символом примирення вбивці з родиною жертви.

Тржебятовський хрест — один із двох, що збереглися у Західно-Поморському воєводстві. Він не є типовим покаянним хрестом, який можна зустріти, наприклад, у Нижньому Сілезії. Має форму стели і виготовлений із рифового вапняку, привезеного з Готландії. З цих причин більш адекватною назвою мав би бути «камінь вбивства». Історики датують його виникнення першою половиною XVI століття, коли звичай встановлення покаянних пам’яток поступово зникав — звідси, ймовірно, і нетипова форма. У місці, де встановлено камінь, 1 березня 1544 року його вбив власний слуга Якоб Вахгольц. Драматизму додає інформація про те, що вбивцю нібито найняв абат Білоблотського монастиря, з яким родина перебувала у конфлікті.

Стела висотою майже два метри увінчана кільцем, яке прикрашають сім листків конюшини. У нижній частині кола викарбувано напис: «Jacob Wacholt gnade dy got» (Боже милосердя для Якоба Вахольца). Нижче зображено герб родини Вахольц — баранячу голову. На початку XX століття на плиті було видно гілочку з трьома квітками або потрійними листочками. На жаль, зараз вона стерлася.