Найдавніші згадки про млин датуються 1748 роком. Найкращий період для розвитку Карлінських млинів припав на час управління сім’єю Фішер. Млин був технологічно пов’язаний із сусіднім зерносховищем, розташованим по той бік річки. Рушійною силою млина були води річки Радев (на висоті мосту на дорозі в напрямку Білогорду), що накопичувалися й спрямовувалися каналом «Млинівка».
Карлінські млини відігравали неабияку роль в економічній історії міста. Тому варто простежити їхню діяльність протягом останніх трьох століть, щоб детальніше ознайомитися з розвитком цієї галузі ремесла в місті, а також із перетвореннями, що відбувалися на вулиці Щецинській, де вони були розташовані.
До сьогодні збереглася одна будівля, в якій досі знаходяться оригінальні жолоби для зерна та борошна, а також історичні турбіни для вироблення електроенергії, які, використовуючи силу потоку річки Млиновки, й досі перетворюють воду на електроенергію. Наразі млин перебуває у приватній власності та виконує функцію гідроелектростанції.
PDF