Палац і маєток

Маєток у Кожей-Горзі датується XVII століттям. Засновником палацово-паркового комплексу був Генріх Фрідріх фон Подевільс. До складу маєтку входять: палац, припалацовий парк, зерносховище, руїни мавзолею (цегляної похоронної каплиці в парку початку XIX століття), неоготична фахверкова корівник, господарська будівля з прибудовою, дві господарські будівлі та винокурня. Палац кілька разів перебудовували: у 1818 р., 1850 р. та у XX ст. Палац було зведено в стилі бароко на плані видовженого прямокутника. У результаті перебудов він перетворився на споруду в неоготичному стилі. Площа палацу становила 1400^м², а об’єм — 7800^м³. Будівля була цегляною, триповерховою, пишно прикрашеною готичними галереями, вежами та балконом. Вікна прямокутні, у східній стіні під лоджією — гостроаркові, прикрашені. Палац складався з 16-осьового двоповерхового корпусу, у якому три центральні осі завершувалися ступінчастим фронтоном. Вежі трохи височіють над дахом будівлі. До головного входу веде ганок із колонами. Найефектнішим є східний фасад. Він був зведений як самостійний фасад. Його центральну частину прикрашає аркадна лоджія на другому поверсі, яку з’єднують кутові еркерні вежі. На вежах збереглися скульптури лицарів та родові герби. Після війни палац розділив долю більшості інших подібних споруд, а саме був захоплений радянськими військами. Згодом будівлями керувало державне сільськогосподарське господарство. Наразі палац перебуває в занедбаному стані. Він знаходиться у приватній власності, і ніщо не вказує на те, що його буде відремонтовано.

За палацом у XVIII столітті було закладено парк. Площа парку становить близько 4 га, і він має риси ландшафтного парку з романтичними елементами. Цю прекрасну зелену територію, розташовану в долині, перетинає річка Млинівка. До парку вела під’їзна алея. У парку росло багато екзотичних порід дерев. Цікавим місцем є галявина, що спускається до річки Млинувка, звідки відкривається чудовий краєвид. У другій половині XIX століття парк було перебудовано. Тоді його площу збільшили удвічі, висадили екзотичні дерева, зокрема тюльпанові дерева, завезені аж із США, та створили в ньому романтичні елементи. У парку було зведено родинну каплицю, яка нині перебуває в руїнах. Наразі парк утворює велику групу високих дерев. Завдяки дуже сприятливим ґрунтовим умовам деревостань має значну висоту. На території парку знаходяться пам’ятки природи.

Перед палацом облаштували господарську частину. Двір був забудований господарськими будівлями, серед яких — корівник фахверкової конструкції, зерносховище з ригельною конструкцією, три інші будівлі, в тому числі одна з прибудовою, а також горілчаний завод.

Найпомітнішою спорудою поруч із палацом є зерносховище. Його збудували в середині XVI століття. Будівля має фахверкову конструкцію. Протягом століть внаслідок різних подій її перебудовували, а також вона зазнала руйнувань. Згодом під наглядом наполеонівських військ зерносховище було відбудовано та модернізовано. Пізніше споруда зазнала капітального ремонту у 70-х роках XX століття. У результаті цих робіт було ліквідовано фахверкову конструкцію південної стіни, замінено віконні та дверні рами, залишивши старий засув.

Територія належить приватному власнику. Палац можна оглянути ззовні.