Колишній курортний будинок

Колишній курортний комплекс розташований на східній стороні Старого міста, одразу за міськими укріпленнями. У східній частині розташовані будівлі, а в західній — ландшафтний парк, що прилягає до курортного будинку. Колишній курортний будинок був заснований на рубежі XIX і XX століть як лікувально-купальний заклад, що використовував грязьові родовища.

До складу первісної курортної забудови входили: курортний будинок, котельня, кухня та гімнастичний зал. Сучасна забудова складається з пральні, прасувальної, вітальні, гаража, архіву, каплиці та портьєрної.

Головною будівлею є споруда, розташована в центральній частині комплексу. Площа курортного будинку становить 745 квадратних метрів. Будівля зведена з цегли на фундаменті з щебеню у формі підкови. Уздовж східної стіни курортного будинку пролягали рейки, по яких транспортували болото. У будівлі не збереглися історичні віконні та дверні рами.

Історична котельня розташована зі східного боку курортного будинку. Будівля зведена з цегли, у північно-західному куті знаходиться окремо стояча димохідна труба. Площа забудови становить 120 квадратних метрів. Кухня з гімнастичним залом також розташовані зі східного боку головної будівлі. Будівля, зведена з цегли, має площу 115 квадратних метрів. Віконні та дверні рами не збереглися. На горищі кухні збереглися два металеві котли, які в минулому використовувалися для підігріву болотної грязі.

Комплекс будувався в 1898–1907 роках, але курорт розпочав свою діяльність уже в 1898 році. Після Другої світової війни комплекс будівель перейшов у власність Державного казначейства; протягом перших трьох років після війни він виконував функції курорту, потім усе обладнання було перевезено до Полчина-Здрою, а сам будинок перетворили на Академічний відпочинковий центр. Наприкінці 70-х років XX століття, після капітального ремонту та зведення сучасних будівель у колишньому курортному комплексі, тут розмістили будинок соціальної допомоги, який знаходиться там і донині.

Об’єкт було внесено до воєводського переліку пам’яток у січні 2003 року.