ГІНЧАНКА. Рецепт простого життя | Contra plures ||.

GINCZANKA. Рецепт простоти життя 16 липня (середа), 19:00 Галерея "О", вхід А Квитки: 80 злотих Виконує: Аґнєшка Пшепйорська Текст: Пьотр Ровіцкі Режисер: Анна Ґришковська Анна Гришкувна Сценографія, костюми: Анна-Марія Карчмарська Музика: Міхал Ламжа Змістовна консультація: Агата Арашкевич Світлова режисура: Матеуш Ґерц Зузя, десятирічна дівчинка єврейського походження, починає писати вірші, а через кілька років спочатку отримує честь опублікувати їх у шкільній газеті "Шкільне відлуння", а потім здобуває почесну відзнаку на поетичному конкурсі "Літературних вістей", до участі в якому її переконав сам Юліан Тувім. З цього моменту все пішло як по маслу: у 18 років Зузанна починає працювати у "Wiadomosci Literackie", переїжджає з провінційного містечка Рівне (Волинь) до омріяної Варшави, береться за навчання і починає писати для "Szpileki". Приєднання до легендарних "Скамандритів" і публікація її першої (і єдиної) збірки віршів "O centaurach" не лише зміцнює позиції молодої поетеси у Варшаві, але й підносить її на соціальну та літературну вершину. Здається, що світ лежить біля її ніг. Автор тексту, Пьотр Ровіцький, не вибудовує агіографію Ґінчанки. Він намагається відбілити її, показати такою, якою вона могла бути насправді. Однак текст і персонаж не існували б на сцені без чутливої оповідачки, яку з надзвичайною відданістю і внутрішньою правдою зіграла Аґнєшка Пшепйорська. Режисерська рука Анни Гришкувної також не позбавлена значущості. На тлі війни в Україні персонаж і історія Гінчанки набувають несподіваного характеру. Як писала Світлана Алексієвич: "У війні немає нічого жіночого". Зузанна Ґінчанка у пронизливому творінні Пшепйорської, здається, підтверджує цю істину. Вона записана як у поезії Ґінчанки, так і у перформансі Гришкувни. Тривалість перформансу: 70 хвилин