Руїни палацу

Перші згадки про Дембогуру з’являються у другій половині XIV століття. У XV столітті власником села був лицар Бартоломей, який прославився тим, що в 1478 році обманом захопив розташоване за річкою Градзіець. Бартоломей сховав своїх лицарів у возах з провіантом для міста, які, діставшись до села, напали на п’яних бранденбурзьких воїнів. У 1550 році село перейшло у власність Яна Фальке — канцлера князя Щецинського. У XVIII столітті Дебогура належала Фрідріху Вільгельму фон Гогенцоллерну, який також володів маєтками у Свобниці та Шведті. Наприкінці XVIII століття власниками маєтку стала родина Шмідтів. З початку XIX століття село перебувало у власності доктора Кароля Кранца, а в 1835 році Дебогору у спадок від тестя отримав француз Жан Луї Косте, ландрат Грифінського повіту. Рід Косте — останній, хто володів селом; воно перебувало у їхній власності до 1945 року.

У південній частині села можна побачити занедбані господарські будівлі, що входили до складу маєтку. Зберегся також безстильовий маєток, збудований на межі XIX і XX століть. Будівля була зведена на місці колишньої лицарської резиденції. Будівля двоповерхова, зведена на прямокутному плані з висунутим ризалітом і ганком. На вершині будівлі розташований двосхилий дах. Проектувальник маєтку невідомий.

Маєток було внесено до списку пам’яток у лютому 1995 року. Наразі споруда перебуває у руїнах. Дах провалився, відсутні віконні та дверні рами. Віконні прорізи на першому поверсі замуровані. Вхід до будівлі може бути небезпечним.

Маєток оточений ландшафтним парком площею 13,2 га, заснованим у 1821 році. У саду можна побачити липові алеї та цікавий деревостанок із каштаном їстівним, болотним кипарисом, гінкго білушим та американським тюльпановим деревом.