Місце зустрічі світу в Берліні – Традиція берлінських ярмарків сягає 1822 року, коли прусський уряд вперше об’єднав ярмарки та виставки в один комплексний виставковий захід. Спочатку вони не мали постійного місця проведення, а павільйони зводили та розбирали залежно від потреб.
З 1913 року територія колишнього парадного майдану та стрільбища в Груневальді стала доступною завдяки станції міської залізниці S-Bahn (нині Messe Nord/ICC). У 1924 році тут відкрили Будинок радіопромисловості, який став місцем проведення першої Великої німецької радіовиставки.
У 1930 році архітектори Мартін Вагнер та Ганс Поельциг розробили комплексну архітектурну концепцію виставкових територій, однак її було реалізовано лише частково. У нацистський період архітектор Ріхард Ерміш суттєво змінив проект. Свідченням цих змін є вхідна будівля та парадний зал 1936 року.
З 1939 року павільйони використовувалися Решівським управлінням з питань зерна як склади. У 1946 році розпочалася відбудова територій, зруйнованих під час війни, а вже через рік було організовано першу післявоєнну виставку під назвою «Цінності серед руїн» (Werte unter Trümmern).
До сьогодні виставкові території поступово розбудовуються і залишаються одним із найважливіших виставкових центрів у Німеччині.
PDF