Південна злітно-посадкова смуга (після 1945 року)

Злітно-посадкові смуги для «родзинок» та цивільної авіації

У 30-х роках XX століття трав’яні покриття вважалися ідеальними місцями для зльотів і посадок літаків. Гвинтокрили пересувалися з ангарів на широку дорогу, що огинала аеродром, а потім прямували до однієї з трьох первинних напівкруглих бетонних стоянок.

Там запускали й прогрівали двигуни, після чого літаки набирали швидкість проти вітру по трав’янистому полю й злітали. Лише після захоплення аеропорту збройними силами Сполучених Штатів було збудовано ущільнені злітно-посадкові смуги.

Саме ними згодом користувалися як літаки, що брали участь у повітряному мості до Берліна, так звані «родзинки» (Rosinenbomber), так і регулярні рейси цивільної авіації.