Палац

Палац у Подвільчі датується 1895 роком. Ймовірно, його звели на фундаменті раніше існуючого маєтку. Палац був зведений на замовлення родини Подевілів, яка володіла маєтком у Подвільчі від середньовіччя до початку XX століття. Палац виконаний у неоготичному стилі. Об’єм палацу становить 8000^м³. Будівля зведена за планом у формі літери L, фасад звернений на схід. Будівля складається з головного корпусу та північного крила. Палац — двоповерхова споруда з утилітарним горищем, має підвал. У фасаді з півночі виокремлено величний ризаліт, у якому розташований головний вхід до палацу, над яким знаходиться балкон. Дах будівлі двосхилий, вікна на першому поверсі прямокутні, на другому поверсі та в ризаліті — з гострокутними арками. У південно-східному куті розташована чарівна вежиця з прилеглою одноповерховою верандою. Бічне крило будівлі, ймовірно, було зведено в 1890–1895 роках. Воно побудоване на прямокутному плані. Крило прикрашає двоповерхова вежа з частково житловим горищем. Внутрішнє планування будівлі двопрогонове, з холом на поперечній осі будівлі, який займає обидва прогони. Сходова клітка розташована у задньому прогоні. У крилі сходова клітка розташована у вежі, а планування приміщень є нерегулярним. Сходи з головного фойє були дуже пишними, а над ними височіло велике вітражне вікно, від якого зараз нічого не залишилося. Кажуть, що палац з’єднаний із родовим цвинтарем підземним тунелем, у якому тече джерельна вода. Оточення палацу складають: парк із родовим цвинтарем, дві невеликі будівлі — одна двоповерхова, колишня сторожова, та друга одноповерхова господарська будівля, зведена з каменю, колишня візниця або гараж. До палацу веде під’їзна дорога. Палац оточений огорожею, яка також руйнується. Поруч із будівлею розташований ставок, який негативно впливає на фундамент палацу, оскільки постійно затоплює його підвали. На припалацову територію ведуть красиві чавунні ворота. Після війни палац зайняли радянські війська, які його розграбували. Подібна доля спіткала й кладовище, розташоване поблизу палацу. Пізніше палац було націоналізовано, там створили дитячий будинок. Наприкінці 60-х років XX століття палац перейшов у власність Військ територіальної оборони країни, а з 1972 року — до Комбінату гірничо-металургійної промисловості міді — Гірничих заводів у Польковіце, для яких він слугував місцем відпочинку дітей працівників. Тоді ж розпочато капітальний ремонт будівлі. На жаль, обсяг робіт перевищував фінансові можливості тодішнього власника, тому у 1981 році палац було передано гміні Біалогард. Вона також мала проблеми з реконструкцією об’єкта і у 1987 році продала палац приватній особі. Сьогодні палац перебуває в руїнах. Нинішній власник не робить нічого для його ремонту та відновлення. З року в рік його стан погіршується, у фасадах, даху та ризаліті є великі пошкодження. Оглянути палац зсередини неможливо. Власник маєтку вороже ставиться до людей, особливо до тих, хто фотографує це місце. Ззовні можна помилуватися спорудою, але й це власнику не до вподоби. Найкраще розглядати цей архітектурний шедевр з певної відстані.