Сліди поселення на території сучасного Колбача сягають VII століття; у середньовіччі тут існував княжий замок, а найбільший вплив на село мав цистерціанський монастир.
Ченці прибули в ці краї в 1173 році; їх привіз із Данії Варцислав Святоборжиць. Цистерці спеціалізувалися на сільському господарстві, сприяли економічному розвитку села та брали участь у будівництві найважливіших споруд. У середньовіччі Колбач вважався столицею «монастирської держави».
У 1210–1347 роках завдяки ченцям у Колбачі було зведено такі споруди, як монастир, костел, господарські будівлі та фортифікаційні споруди. У селі збереглося чимало цінних пам’яток — Колбач, поряд із Кам’яном-Поморським, вважається місцевістю з найстарішими та найцікавішими історичними спорудами у Західно-Поморському воєводстві.
З комплексу монастирських будівель, зведених наприкінці XII століття, збереглися так званий «Будинок конвертів», Тюрмова вежа, готична комора та Будинок абата.
Будинок абата був зведений у XIV столітті в південно-східному куті монастиря. Будівля двоповерхова, має підвал, а з рештою монастиря її з’єднував критий галерейний коридор. Будівля неодноразово перебудовувалася; у верхній частині можна побачити надбудову з фахверковою конструкцією XVII–XIX століть, а сама споруда увінчана двосхилим дахом. Найцікавішим елементом Будинку Абата є двочастинний портал із профільованими одвірками, розташований у західній стіні.
У першій половині XVI століття, після ліквідації ордену цистерціанців, Будинок Абата був призначений для літньої резиденції поморських князів. У 1721 році будівлю зайняв орендар маєтку. Будинок перебудовували у XVIII та XIX століттях — модернізації піддалися: планування приміщень, кроквяна конструкція та покрівля, також було ліквідовано деякі елементи, характерні для готики. На початку XX століття будівля занепала, ще до війни об’єкт було відремонтовано та призначено для розміщення районного суду та житла судді. Під час Другої світової війни в будівлі мешкали наймані робітники, а після її закінчення об’єкт було передано державному сільськогосподарському господарству (ПГР), а згодом — Зоотехнічному дослідному заводу.
У другій половині 80-х років XX століття будинок Абата було відремонтовано. Сьогодні в будівлі розміщуються сільська бібліотека, інтернет-кафе та пошта Польщі. Об’єкт відкритий у понеділок, середу та четвер з 11:00 до 19:00, а у вівторок та п’ятницю — з 8:00 до 16:00; у вихідні установи, що розміщуються в будинку Опата, не працюють.
PDF