Група «Варовна Цегельнія» — Етнографічний заповідник у Валчі

Група укріплень «Цегельні», що входить до складу укріплень Поморського валу, розташована між озерами Замковим та Хміль-Дужим.

Ця ділянка Поморського валу слугувала заповненням прогалини між природними перешкодами, які використовувалися під час планування та будівництва укріплень і фортифікацій на території Валецького озерного краю. Хвилястість рельєфу давала тут можливість створити лінію оборони з прихованими спостережними пунктами та вогневими позиціями. Тому в 1932–1936 роках тут було збудовано укриття, що приховували позиції кулеметів із широким полем вогню завдяки застосуванню броньованих куполів, приміщення для польових протитанкових гармат та позиції для спостерігачів. У 1944 році розпочалося розширення укріплень: тут почали з’являтися додаткові вогневі позиції, протипіхотні та протитанкові перешкоди, залізобетонні спостережно-бойові позиції.

У результаті основу фортифікаційного комплексу «Цегельні» становлять два укриття типу Б, так звані «Б-Верки». Перше укриття оснащене шестистрільною спостережною купольною вежею та фланкуючою казаматою. Другий був пасивним укриттям, озброєним лише у фланкуючій казаматі. Потатерни кожного укриття ведуть до двох веж, оснащених куполом із трьома стрілецькими отворами. Тут також є два багатосекторні укриття типу B1, місцями посилені до рівня B. Вони не мали броньованого купола, а їхній захист забезпечували броньовані плити.

Оборонна група «Цегельнія» мала форму двох ліній укриттів. До складу першої входять головні укриття, багатосекторні об’єкти та два односекторні укриття біля протитанкових загороджень. Друга лінія — це бойові укриття або укриття типу B1 різного призначення: для флангового та фронтального вогню, спостережне укриття та пасивне укриття для протитанкових гармат та обслуговуючого персоналу — унікальна споруда на Поморському валу.

У 1944 році позиції були посилені кількома невеликими укриттями, які в народі називали «Тобруками».

25 та 26 січня 1945 року ці укріплення були укомплектовані посиленими німецькими силами. Радянські війська розпочали тут перші бойові дії 31 січня, а з 6 лютого велося регулярне обстрілювання з мінометів та легкої артилерії. 11 лютого цю оборонну групу німці покинули.

Укриття були підірвані польськими та російськими саперами на межі лютого та березня 1945 року, у наступні роки були демонтовані загородження, засипані рови, а територія змінила свій вигляд внаслідок видобутку піску та створення сміттєзвалища.  У 80-х роках минулого століття залишки одного з укриттів обвалилися внаслідок підкопування. 

Наразі ця територія облаштована як військовий еталонний комплекс, що є філією Музею Валецької землі. Окрім бункерів, відкритих для відвідувачів, тут для екскурсантів підготовлено постійну експозицію у виставковому павільйоні, а також цікаву експозицію мілітарі, яка часто поповнюється новими транспортними засобами та різними видами зброї. Під час організованих заходів тут також працює «Кіно на бункерах». Скансен та найближчі околиці кілька разів на рік стають місцем проведення відкритих заходів, таких як інсценізації, концерти та військові паради. Музей Валецької землі також систематично організовує походи маршрутом укріплень Поморського валу, які завершуються військовим пікніком