Містобудівна структура Старого міста

У Чаплінку до наших днів збереглося історичне планування Старого міста XIII століття. Його походження сягає початку нашої ери. Тоді в цих околицях мешкали готи, а після них тут оселилися слов’яни. Згідно з літописами, у XII столітті місцеве укріплення було спалене Болеславом Кривустим, а навколишні землі приєднано до його князівства. Подією, яка визначила сучасний вигляд міста, стало запрошення великопольським князем Пшемиславом II лицарів Ордену Храму Єрусалиму (темплієрів). Це сталося восени 1286 року. Відомі своєю підприємливістю тамплієри швидко перетворили скромне рибальське поселення на динамічно розвиваючийся град, який отримав назву «храмний». Близько 1290 року Чаплінек отримав міські права. Тоді було прокладено характерну сітку перпендикулярно перехресних вулиць із центрально розташованим ринком, яка видно й донині. Міщани, що збагачувалися на ярмарках, які відбувалися в місті, будували пишні будинки, які, на жаль, не збереглися до наших часів. У XVI столітті Чаплінек переживав свій розквіт. На жаль, у XVI столітті місто спустошували величезні пожежі, а в XVII і XVIII століттях — Тридцятирічна та Семирічна війни. Хоча щоразу місто піднімалося з колін, енергія витрачалася на відбудову, а не на розвиток. У зв’язку з цим Чаплінек не відіграв провідної ролі в історії регіону. Певне поліпшення статусу міста настало лише після прокладення до міста залізниці, мощення вулиць та запуску газової мережі. На жаль, внаслідок подій Другої світової війни Чаплінек зазнав значних руйнувань. Увесь комплекс Старого міста було внесено до реєстру пам’яток архітектури.