Перші згадки про село датуються 1335 роком, коли згадується млин, що належав Ніколаусу Альбусу. Сьогодні в Лисогурках можна побачити дві історичні будівлі. Перша з них, зазначена у списку пам’яток як садиба № 6, була зведена в середині XIX століття.
Будівля зведена на фундаменті з польового каменю, стіни з ригельною конструкцією та цегляним заповненням були оштукатурені та побілені. Елементи каркасної конструкції, найімовірніше, виготовлені з дубової деревини. Будівля одноповерхова, з широким фасадом. Усередині розташовано сім приміщень. Невідомо, хто є автором хати, а також хто замовив її будівництво. Характер споруди дозволяє припустити, що в ній мешкала селянська сім’я середнього або повного розміру. Після Другої світової війни у будівлі проживала польська сім’я аж до кінця 60-х років XX століття. Потім будівля близько 20 років стояла незайнятою, і лише в 1989 році хату придбала Фундація «Сімейний дім для сиріт з розумовою неповносправністю» імені Дитятка Ісуса, спочатку з планами створити тут літній центр.
Об’єм будівлі становить 690 кубічних метрів, корисна площа — 160 квадратних метрів. На території господарства також розташована комора. Господарство було внесено до списку пам’яток у листопаді 1991 року.
PDF