Маєток

Любіхув — велике село, засноване за овальним планом; перші згадки про це поселення датуються другою половиною XIII століття. Спочатку село було феодом лицаря Альберуса. У XIV столітті село належало трьом родинам — фон Веттинів, фон Ліндековів та фон Герхардів. З другої половини XV до першої половини XVII століття село належало роду фон Шонінгів. У 1700 році маєток перейшов до Отто Бендта фон дер Марвіца, який загнав його в борги. У 1746 році село було викуплено маркграфа Фрідріха Вільгельма фон Гогенцоллерна, власника Свобниці та Шведта, але угода була скасована прусським королем. Наприкінці XIX століття маєток перейшов до рук фон Жихлінського, а згодом — до капітана фон Лангена. У середині XIX століття село належало родині фон Ендлів, а наприкінці XIX століття маєток належав Гедвізі фон Патов — дружині Роберта фон Кеуделла. З 1916 по 1920 рік село належало Вальтеру фон Кеуделлу.

На рубежі XVIII і XIX століть у Любехові-Горному було зведено маєток у стилі пізнього бароко. Будівля була зведена на прямокутному плані. У XIX столітті до основної частини будівлі було добудовано двоповерхову прибудову. Будівля накрита мансардним дахом. Автор проекту будівлі невідомий.

У 1965 році було знесено східне крило маєтку (добудоване у 1820 році), у грудні того ж року об’єкт було внесено до списку пам’яток. Наразі відремонтована будівля перебуває у приватній власності. Маєток можна оглянути лише ззовні.

Навколо споруди розкинувся ландшафтний парк площею 6 га в англійському стилі. Сад було засновано в середині XIX століття; у ньому можна побачити цікавий деревний масив, до якого входять, зокрема, пірамідальні дуби.