Мирівський замок

Двоповерхова потинькована фахверкова будівля з триповерховими центральним і бічними ризалітами за своєю просторовою структурою та дизайном наслідує французькі споруди і має розкішне внутрішнє оздоблення. Бенкетна зала є видатним прикладом оздоблення придворних приміщень у Мекленбурзі 18 століття. 1761 року постійна придворна резиденція в Мірові припинила своє існування, оскільки Нойштреліц став головною резиденцією. Члени родини приїжджали до палацу лише на похоронні церемонії. Спадкове поховання знаходиться в костелі Святого Іоанна, що розташований неподалік. Після 1920 року замок використовувався для різних цілей.

З жовтня 2005 року його ретельно реставрують. Заходи та виставки відбуваються в Кавалерійському будинку та Ремізе.
Колишній бароковий сад був перетворений на англійський парк у 19 столітті. Арочний міст з вазами з вапняку-черепашнику веде до романтичного "Liebesinsel" (Острова кохання), місця відпочинку останнього правлячого Великого герцога Мекленбург-Стреліца.