Міські укріплення

Грифіно має міські права з другої половини XIII століття. Швидкий розвиток міста в цей період вплинув на рішення про будівництво міських укріплень. Перші укріплення, зведені в 1284 році, складалися з подвійних дерев’яно-земляних валів. Потім розпочалося будівництво кам’яно-цегляних укріплень. Роботи над фортифікацією завершилися у XV столітті. На рубежі XV і XVI століть було прийнято рішення укріпити ворота (було добудовано передмістя).

Після завершення всіх робіт у повній лінії укріплень Грифіна було 32 прямокутні сторожові вежі, що трохи виступали за лінію стін, розташовані кожні 20–25 метрів, та одна циліндрична башта. До міста вели дві брами — Щецинська, розташована з північного боку, та Банська, що забезпечувала в’їзд з південного боку. Крім того, з боку Одри було збудовано три водні ворота. Безпеку міста також підвищував ров, що оточував стіни й наповнювався водою з сусідньої річки. Грифинські укріплення проіснували до XVII століття. У 1640 році шведські війська зруйнували стіни з боку Одри. Західна частина укріплень була остаточно зруйнована повенями, що сталися в 1780 та 1830 роках. Наприкінці XVIII століття було прийнято рішення про ліквідацію передмістя.

Сьогодні в Грифіні збереглися лише невеликі фрагменти стін разом із залишками сторожових веж з південного та північного боків. На сучасній вулиці Болеслава Хробрего можна побачити єдині збережені готичні Банські ворота (раніше — ворота святого Георгія). Наприкінці XIX століття воротам загрожувала ліквідація, причиною якої мала стати розбудова міста. Завдяки визнанню їх міською радою у 1864 році пам’яткою архітектури споруда залишилася недоторканою. У 1888 році об’єкт було відремонтовано, а в 1979 році під час чергового ремонту відтворили бланки стрілецького майданчика. 

Південний фасад Банської брами, безпосередньо над проїздом, має керамічне декоративне оздоблення у вигляді бленди. У північному фасаді над проїздом розташована гостроаркова бленда. У західній стіні є еркер, що виконує функцію вбиральні, так званий «данскер». Також там можна побачити стрілецькі щілини та напівкруглі віконця.

Середньовічні укріплення Грифіна були зведені з гранітних валунів, які з’єднувалися глино-вапняним розчином. Камені укладалися нерівномірно. Частина стін, зведених із цегли, була побудована за вендським методом. З південно-східного боку збереглася найдовша ділянка середньовічних укріплень, її довжина становить близько 70 метрів.

Міські укріплення в Гріфіні були внесені до списку пам’яток у вересні 1958 року.