Нас так багато об’єднує

Почнемо з самої півночі регіону — островів Узнам і Швіноуйстя. Тут кордон на велосипеді можна перетнути у трьох місцях. Найпопулярнішим і найчастіше згадуваним у різних ресурсах місцем є так звані «Прикордонні ворота», розташовані на туристичній набережній Швіноуйстя — Герингсдорф. Тут можна проїхати на велосипеді, практично не усвідомлюючи, що перетинаєш державний кордон, якби не характерні сталеві ворота. Це одне з багатьох свідчень того, що сьогодні польсько-німецький кордон з точки зору мешканців прикордонного регіону чи туристів має виключно символічне значення. Прикордонні ворота розташовані на маршруті велосипедного маршруту EuroVelo 10. Звідси також починається маршрут Velo Baltica, тобто західно-поморська частина міжнародних велосипедних маршрутів — згаданого EuroVelo 10, а також EuroVelo 13 (Маршруту «Залізної завіси»). Кордон у Свіноуйсьці також можна перетнути, рухаючись вулицею Войська Польського, а далі — Свінемюндером у напрямку селища Ахльбек.

Особливо цікавим є маршрут у південній частині острова. З Свіноуйстя слід рухатися маршрутом «Навколо Щецинського затоки» до мальовничого селища Каммінке, де, зокрема, розташовані порт, марина та пляж. Маршрутом, що отримав свою назву від цього транскордонного водоймища, ми відвідаємо інші мальовничі місцевості, села та містечка, такі як, зокрема: Гарц, Цірхов, Дарген (тут варто відвідати Музей НДР), Штолпе (замок XVI століття) та найбільше місто острова — Узедом з його історичною ринковою площею. Подорож можна продовжити маршрутом на південь, а також зробити довільну петлю по острову і повернутися до Польщі через курорт Герингсдорф та згадані прикордонні ворота.

Село, що приваблює

Ще однією надзвичайно привабливою транскордонною можливістю є велосипедні подорожі околицями Нового Варпна, тобто знову маршрутом «Навколо Щецинського затоки», але вздовж південного берега водойми. Саме в цих околицях пролягає дуже мальовничий маршрут, що з’єднує Нове Варпно та Ріт, село, розташоване на березі Нововарпського озера. Нове Варпно славиться унікальною ратушею у фахверковому стилі, історичною забудовою Старого міста та сакральними спорудами (дві старовинні церкви). А Ріт — це дуже доглянута місцевість із кількома цікавими спорудами (зокрема, XVIII-столічною церквою у фахверковому стилі та регіональним рибальським музеєм). Звідси можна поїхати на північ до містечка Укермунде — мальовничого історичного портового міста на березі Щецинського затоки. З Ріта також варто вирушити до Альтварпа — ще одного надзвичайно привабливого містечка, розташованого на березі водойми. У сезон (з квітня по жовтень) до Нового Варпна курсує катер «Lutt Matten», на борт якого можна взяти двоколісні транспортні засоби.

Зірка Щецина

Оскільки ми вже в Щецині, навколо столиці регіону відкривається чимало можливостей для транскордонних подорожей. Почнемо з Любішина. Щоправда, дістатися сюди на двоколісному транспорті поки що дещо складно, оскільки як зі сторони Мержина, так і з боку Доброї ще бракує повноцінної та безпечної велосипедної інфраструктури, але з року в рік ситуація покращується. Особливо з боку Добри ця відстань скорочується, адже триває будівництво одного етапу велодоріжки в бік Любешина, а на другий оголошено тендер. Можливо, у найближчі роки з’явиться повне сполучення між Доброю та Любешином.

Неподалік від Добри також є можливість перетнути кордон маршрутом, що пролягає через ліс; слід рухатися в бік притулку для тварин і до селища Лінкен. Далі ми рухаємося по відокремленій велосипедній інфраструктурі місцевим німецьким маршрутом до селища Швенненц. Звідси вулицею під назвою Boboliner Damm рухаємося на схід (брукована вулиця з тротуаром переходить у ґрунтову дорогу) і знову перетинаємо кордон у Боболіні. Більше про цю можливість ми пишемо тут https://rowery.wzp.pl/13598-pomorze-zachodnie-dynie-i-lamy.

Маршрут від Мєжина до кордону перебуває на стадії планування. Коли ми перетнемо кордон у Любешині/Лінкені, перед нами відкриється дорога на захід у бік селищ Лекніц та Пазевальк (велосипедна доріжка вздовж дороги № 104) або на південь у бік Кракова. У Лекніці увагу привертають: руїни замку, будівлі євангелічної церкви та колишньої ощадної каси (сьогодні — штаб-квартира адміністрації об’єднання громад), будівля колишньої школи (нині — бібліотека та адміністрація громади). У Пазевальку донині збереглася значна частина міських мурів, Млинова брама (Mühlentor) та брама Пренцлауер-Тор (Prenzlauer Tor). Найцікавішою сакральною пам’яткою тут вважається церква Святої Марії (St. Marien Kirche) XIV століття. З обох міст у напрямку польського кордону можна дістатися на велосипеді не лише згаданою доріжкою вздовж дороги № 104. Через Пазевальк пролягає маршрут «Берлін — Узедом», яким можна рухатися на північ, а потім повернути на схід у бік села Кругсдорф (замок, фахверкова церква, озеро), далі — Доротеенвальде, Ротенклемпенов, Бук-Бланкензее. У свою чергу, з Лекніца можна проїхати по маркованому маршруту через село Пльовен у напрямку переходу Бук-Бланкензее. Також є можливість дістатися до Польщі велосипедним маршрутом через населені пункти Рамін і Ладентін, скориставшись ділянкою маршруту Казеков, Пенкун, Одер (CPO), прокладеною по трасі колишньої вузькоколійної залізниці. CPO з’єднує німецькі населені пункти з польською громадою Колбасково (зокрема, ділянка Бендаргово–Барніслав). Дорога пролягає через мальовничі прикордонні території та перетинається з дорогою з Варніка до Варжиміц, побудованою кілька років тому. Звідси, через Пшецлав, ще кілька кілометрів — і ми доїжджаємо до Щецина.

У свою чергу, Пшецлав знаходиться на маршруті велосипедного маршруту Blue Velo (що з’єднує Балтійське море з Місліборським озерним краєм та Кострином-над-Одрою), яким із центру Щецина (через проспект Пястів, вулицю Південну) ми поїдемо в напрямку Колбаскова та кордону в Росівку. Тут відкривається можливість дістатися до Грифіна та продовжити подорож на південь регіону, а також звернути на маршрут «Одра-Ниса», що пролягає по західному березі Одри. Варто додати, що незабаром це також стане частиною північної гілки маршруту «Берлін — Щецин — Колобжег».

Якщо залишитися на вже існуючих маршрутах, залежно від часу та можливостей, ми можемо запланувати довшу поїздку до наших сусідів та проїхати через місцеві райони Бранденбургу. Якщо у нас менше часу, ми можемо зробити транскордонне коло, наприклад, через Мешерін, Гарц, Тантов, Росов. По дорозі, між Гарцем і Тантовом, ми доїжджаємо до колишнього насипу залізничної лінії, що колись з’єднувала ці населені пункти (на картах позначена як bhf Gessow). Це здебільшого утрамбована ґрунтова дорога, по якій ми проїжджаємо, зокрема, повз колишній вокзал Гессоу та, мабуть, найбільшу пам’ятку цієї мальовничої безлюдної місцевості — млин «Salveymühle», який нині функціонує як туристичний об’єкт, місце проведення конференцій тощо.

Далі рухаємося дорогою до Тантова, де знову зустрічаємо, зокрема, маршрут «Одра-Ниса». Біля місцевого залізничного вокзалу розташований один із велосипедних вузлів, де встановлено численні вказівники з маршрутами в різних напрямках. У тому числі й до Щецина.

Якщо ж ми вирішимо продовжити рух маршрутом «Одра-Ниса» на південь, то варто перетнути кордон в Осінові, а потім заїхати до Цедини. По дорозі, зокрема, знаходиться знаменита Гора Ччибора з пам’ятником Орлу, що увічнює перемогу Мешка I над військами маркграфа Годона. Більше про маршрут «Цединська петля» ми пишемо тут https://rowery.wzp.pl/12541-pomorze-zachodnie-cedynska-petla-rowerowa.

Перлина на Одрі

Ще одним знаковим місцем на карті польсько-німецьких маршрутів є Європейський міст у Сікерках. Ця споруда є чудовим місцем, звідки відкривається вражаючий краєвид на розливи Одри, а також початком велосипедного маршруту «Західні озера». Споруда, по якій ми сьогодні проїжджаємо, була введена в експлуатацію у 1930 році як залізничний міст і доповнювала переправу, що існувала ще з XIX століття. Залишки цієї старої споруди ми можемо побачити сьогодні з відреставрованого мосту, який слугує пішохідно-велосипедним маршрутом. У 2021 році було завершено його реконструкцію на ділянці з польського боку. А вже через рік було відкрито німецьку частину мосту. Так з’явилася пішохідно-велосипедна доріжка з критою оглядовою площадкою, і все це розташоване в мальовничій місцевості Цединського ландшафтного парку. Цей перехід також є черговим сполученням із німецьким маршрутом «Одра-Ниса», що дозволяє досліджувати райони, розташовані вглиб материка, на території федеральної землі Бранденбург. Відсюди до адміністративних кордонів Берліна — приблизно 80 км. Не випадково вже незабаром тут пролягатиме одна з гілок нового маршруту: Берлін — Щецин — Колобжег. У цьому місці розмітка маршруту має з’явитися в найближчі місяці, а вся петля загальною довжиною майже 800 км буде готова за кілька років. Між Степницею та Риманом будується понад 80 км нової інфраструктури, а решта маршруту пролягатиме існуючими шляхами, які будуть позначені номерами 800 та 801.

Ця стаття співфінансується за рахунок коштів Європейського Союзу в рамках проєкту «Велосипедний маршрут Берлін — Щецин — Колобжег», що реалізується в рамках Програми співпраці Interreg VI A «Мекленбург-Передня Померанія/Бранденбург/Польща» на 2021–2027 роки.