Маєток

Худе було виділено на рубежі XVII і XIX століть із села Вітанково. Тут на початку XIX століття священик Юзеф Дальський — настоятель парафії святого Миколая у Валчі та водночас директор «Атен Валських», тобто місцевого гімназію, заснував власний маєток. У другій половині XIX століття тут було збудовано садибу, що існує й донині. У 1909 році цей маєток було перебудовано та дещо розширено. Після 1945 року будівля перебувала у власності державного сільськогосподарського господарства (PGR), тут розташовувалися житлові приміщення для працівників та лікарський кабінет. У 1993 році її перейняла Агенція сільськогосподарської власності Державного казначейства, а згодом здала в оренду приватній компанії.

Маєток зведено у неокласичному стилі, спроектований на прямокутному плані; центральна частина двоповерхова, бічні частини — в основному одноповерхові з високим житловим горищем. Центральна частина накрита чотирисхилим дахом, бічні частини мають двосхилі дахи з фронтонами. Стіни зведені з керамічної цегли на кам’яно-цегляному фундаменті, оштукатурені в сірому та білому кольорах. Фасади прикрашені плоским фризом, що розділяє поверхи; вікна на першому поверсі обрамлені широкими накладками з панелями у формі ромбів, розташованими по центру над і під віконними отворами. Вікна на другому поверсі обрамлені вузькими профільованими накладками білого кольору.  Цікавим декоративним елементом є прямокутні панелі, заповнені напівбалясинами, розташовані в частині мансарди на фасадах бічних стін.  Головний вхід, розташований по центру, обгороджений заскленим ганком, увінчаним профільованим карнизом. Над ганком розташована відкрита тераса. Вікна у частині стіни біля тераси підкреслені штукатурною облямівкою білого кольору. Над ними височіє трикутний фронтон з овальним окулусом у центрі. Вікна прямокутної форми, ящикові, з профільованими рамами. У бічній стіні розташований бічний вхід, до якого з обох боків ведуть сходи, захищені стіною та балюстрадою з польового каменю. З південного боку будівлі розташований парк зі старовинними деревами, з північного боку виділено напівкругле під’їзне подвір’я, оточене муром.