Колишній цистерціанський монастир

До Колбача цистерці були привезені наприкінці XII століття з Данії каштеляном Щецинським Варциславом Свєнтоборжицем. Ченці спеціалізувалися на сільському господарстві, сприяли економічному розвитку села та брали участь у будівництві найважливіших споруд. Монастир у Колбачі став першим цистерціанським монастирем на Помор’ї.

Ченці звели у Колбачі монастир, костел, господарські будівлі, а пізніше — укріплення. У центрі села було зведено величний романсько-готичний костел (будівництво тривало в 1210–1347 роках). Храм є однією з перших цегляних споруд на Західному Помор’ї та однією з найважливіших сакральних пам’яток у всій країні. Костел був зведений як тринефна базиліка. Ця споруда разом з іншими монастирськими будівлями утворювала великий чотирикутник із просторим внутрішнім двором. Сьогодні з будівель, що входили до складу цього чотирикутника, збереглися лише храм та будинок конвертів.

Після реформації 1534 року в Колбачі настала кінець цистерціанців. У селі було створено літню резиденцію щецинських князів. Потім церква занепала. У 1662 році в вежу храму влучила блискавка, внаслідок чого згорів її дах. У XVII столітті споруду відремонтували — бічні нефи знесли, а головний переобладнали під зерносховище. У середині XIX століття костел піддався реставрації. Наразі для сакральних цілей використовуються лише пресвітерій і трансепт, решта костелу й досі виконує функцію складу.

На території колишнього монастирського комплексу також зберігся будинок конвертів. Конверти були мирянами-братами, головним завданням яких була важка фізична праця. Будинок конверсів був збудований у XIII столітті з червоної цегли. Будівля реконструювалася у XVII та XVIII століттях. У 70-х роках XX століття будівлю було модернізовано та переобладнано під будинок культури. Нині вона належить Сільськогосподарській академії у Кракові, яка орендує її для ресторанного бізнесу.

З численних господарських будівель, зведених ченцями, до наших днів збереглася готична комора, яка колись була вівчарнею. Збудована з цегли у XV столітті, вона була перебудована у XVIII та XIX століттях. Готичний сарай — це єдина споруда такого типу на Помор’ї та унікальне явище в масштабах усієї Польщі. Об’єкт використовується й донині. Зараз він виконує функцію складу.

На території колишніх монастирських будівель знаходиться будинок абата, відремонтований у 80-х роках XX століття. Будівля XIII століття, зведена з червоної цегли, має готичні вікна та прикрашена блендами; у верхній частині споруди розташована ригельна надбудова XVII–XIX століть. Зараз у будівлі розміщуються сільська бібліотека, інтернет-кафе та пошта Польщі.

Останнім збереженим елементом, що колись входив до складу монастиря, є в’язнична вежа з червоної цегли. Вежа, розташована приблизно за 100 метрів від церкви, є єдиною залишкою фортифікаційних споруд. Вона також є унікальною на загальнонаціональному рівні, оскільки це єдиний залишок оборонних стін монастиря.

Будівництво укріплень було необхідним, оскільки заможні ченці часто зазнавали нападів з боку загарбників, які намагалися захопити їхні володіння, а також через часті конфлікти (зокрема, з бранденбуржцями та Барнімом I).