Будівля пошти

Будівля, розташована в «Новому Місті», є найдавнішим зразком поштової архітектури XIX століття. Ця споруда у Щецині була зведена ще до того, як поштова функція набула значного розвитку в архітектурі, тому можна вважати, що будівля у Щецині є прототипом для багатьох інших поштових споруд.

Комплекс було зведено в 1872–1905 роках за проєктом архітектора Карла Шватло. Еклектична споруда має деталі та структури в стилі неоренесансу та неокласицизму, а також, у меншій мірі, елементи, що нагадують рішення в стилі сецесії.

У верхній частині фасаду розміщені тимпани, увінчані кінськими головами, а в навіснах вікон можна побачити орлів. Також на фасаді можна знайти цікаві деталі та орнаменти у вигляді барельєфів із рослинними та тваринними мотивами.

У вестибюлі першої будівлі розташований скляний дах і стеля, що спирається на колони. Будівля має одне з найбагатше оздоблених громадських приміщень. Усередині можна побачити, зокрема, тиснену цинкову бляху, ажурні облямівки, плетені фризи, рослинні мотиви на стінах і колонах.

Незважаючи на небезпечне сусідство із зоною скидання бомб союзників, комплекс не зазнав особливих пошкоджень під час військових дій, а модернізації, проведені після 1945 року, не вплинули на загальний вигляд споруди, яка досі залишається близькою до оригіналу. Крім того, у 90-х роках XX століття інтер’єр будівлі було відреставровано, що значною мірою відновило художні цінності поштового відділення.

Цікавим фактом є струмок, що тече під будівлею. Якщо спробувати знайти на картах рубежу XVI і XVII століть місце, де було зведено поштове відділення, можна помітити канал, який протікав неподалік від місця будівництва майбутнього поштового відділення. Він існує й донині та тече в підвалах будівлі. Достатньо спуститися до підвалу, підняти великий люк і посвітити ліхтариком углиб — невеличка річечка досі там тече.

Після Другої світової війни будівлю було відведено під поштове відділення, радіоінспекцію, телекомунікаційну лабораторію та Технікум зв’язку. Об’єкт на вул. Дворцовій було внесено до воєводського переліку пам’яток у листопаді 1993 року.