Колишній зерносховище

Будівля, яку зазвичай називають колишнім зерносховищем, була зведена під час розбудови «Атен Валецьких», тобто єзуїтського коледжу. За задумом замовників будівництва вона мала слугувати житлом для шкільного прибиральника та стайнею, і саме так вона використовувалася з моменту спорудження, тобто з 1860 року до кінця XIX століття. Хоча у 1874 році планувалося повністю знести його та побудувати на цьому місці актовий зал, проте зрештою спочатку збудували будинок для директора школи, а вже у 1882 році до головної будівлі школи добудували одноповерховий актовий зал.

Будівля прибиральника була зведена з суцільної керамічної цегли з використанням вапняного розчину, для виконання фундаментів було використано природний камінь, оброблений у нерівномірні блоки. Наприкінці XIX століття будівлю дещо перебудували — збільшили житлову частину, а стайню, розташовану в північно-західній частині, переобладнали на господарське приміщення. Обидві частини, звісно, відрізнялися за зовнішнім виглядом — відрізнялися стелі, відрізнялися вікна: у господарській частині — невеликі, частково закриті отвори, у житловій частині — це були трисекційні коробчасті вікна з напівкруглим навісом та радіально розташованими решітками. Ця форма вікон збереглася. У даху з боку вулиці Костюшковців розташовані дахові вікна у вигляді мансардних вікон.  Декоративним елементом були виліплені в штукатурці профільовані облямівки навколо вікон. На рубежі 60-х і 70-х років було проведено капітальний ремонт будівлі, у наступні роки також виконувалися дрібні ремонтні роботи. Наразі це будівля, яка традиційно призначена для проживання вчителів школи. Від вулиці Костюшковців будинок відокремлює сад, а з боку Кілінщаків — цегляна стіна, металевий паркан і газон. Від головної будівлі ліцею ділянка, на якій розташована ця будівля, відокремлена крутим схилом, укріпленим підпірною стіною.