Старе місто

Моринь — одне з найменших міст у Західно-Поморському воєводстві, його населення становить лише близько 1600 мешканців. Початки Мориня сягають X століття — тоді тут було засновано оборонне місто, а поруч із ним — рибальсько-сільськогосподарське поселення. Міські права Мориню були надані ще до 1306 року. У XIV столітті було зведено міські укріплення. Вже у 1320 році місто увійшло до складу Нової Маркії. У XV столітті містом правили тевтонські лицарі — саме тоді (1433 рік) гусити завдали йому значних руйнувань. У XVIII столітті місто пережило 3 серйозні пожежі. Під час нацистського режиму в місті було створено так звану «Школу Вітчизни», метою якої було германізація польських дітей (одна з двох на Помор’ї).

Місто розташоване поза основними транспортними шляхами, тому під час Другої світової війни не зазнало значних втрат (було зруйновано близько 15 %). Завдяки цьому збереглася більшість цінних історичних пам’яток. Старе місто майже повністю оточене середньовічною оборонною стіною висотою 4,5 метра (її діаметр становить близько 300 метрів) і в цілому у 1956 році було внесене до воєводського переліку пам’яток.

У межах стін Старого міста знаходиться костел Святого Духа, збудований у другій половині XIII століття в пізньороманському стилі. Тринефна споруда, зведена з гранітних тесаних каменів, була розширена у XIV столітті. Усередині можна побачити романський вівтар XII століття з гранітних кубиків (який старший за сам храм приблизно на 100 років), барокову амвон та фрагменти середньовічної поліхромії.

У східній частині ринкової площі, за адресою пл. Свободи, 1, розташована ратуша — будівля XIX століття з класицистичним порталом. Будівля була відновлена після пожежі 1961 року. Перед будівлею розташований фонтан зі скульптурою рака. Статуя пов’язана з місцевою легендою, згідно з якою колись у місті жив юнак на ім’я Рак. Під час бранденбурзького наступу він прорвався крізь війська загарбника та привів князівську армію, яка вступила в бій. Однак юнак загинув під час сутички. За легендою, у місячні ночі його душа виходить з озера Морзицько у вигляді рака й охороняє Моринь.

На вулиці Ринковій, 27, ми побачимо неоготичну будівлю 1874 року — колись тут розміщувався колишній притулок для сиріт, заснований Крістіаном Фердинандом Кохом. У 1903 році перед будівлею було встановлено пам’ятник засновнику. Нині тут розташований Будинок соціальної допомоги для дітей з обмеженими можливостями, яким опікуються черниці-бенедиктинки-самаритянки Хреста Христового.

До складу історичного Старого міста також входять житлові будинки XVIII та XIX століть разом із плануванням вулиць. Частина будівель має так звані ганки. Старе місто в Морині було внесено до списку пам’яток у лютому 1956 року.