Kto jeździ EuroVelo 10/13? Wyniki badań rowerzystów z Pomorza Zachodniego

 Наведений нижче графік стосується віку респондентів. Чим більша частка дітей та людей похилого віку, тим маршрут вважається приємнішим і безпечнішим. Фактично в кожній країні, крім Австрії, результати є схожими. Тобто група 30–44 років є найбільшою і становить близько 1/3 опитаних велосипедистів, дещо меншу частку має група 45–59 років, тоді як особи молодші за 30 років і старші за 60 років становлять від кількох до кількох десятків відсотків. У Польщі групи 15–19 та 20–29 років отримали 6% відповідей, а особи старше 60 років — 15%. Варто зазначити, що, окрім Польщі, лише в Чехії та Хорватії було проведено опитування серед осіб з наймолодшої вікової групи. Цікавим прикладом є також Австрія, де серед молодих людей опитування не проводилося, натомість найбільшою групою респондентів виявилися люди похилого віку. На іншому полюсі знаходиться Хорватія, де ми не маємо жодної відповіді від групи 60+.

Як довго триває подорож на велосипеді? Відповіді на це питання ми бачимо на другому графіку. Чим більша кількість днів у подорожі, тим краще це свідчить про маршрут. Відносно легко створити привабливий відрізок на кілька годин їзди, але значно складніше спроектувати довгий, багатоденний маршрут. Пам’ятаймо, що ми весь час говоримо про один велосипедний маршрут — EuroVelo 13 — тож розмір країни може впливати на тривалість подорожі, але в кінцевому рахунку не повинен. Проте навіть у порівнянні з Німеччиною Польща виглядає дуже добре. У всіх країнах в середньому 8% велосипедистів зазначили, що їхня подорож тривала понад тиждень, тоді як на маршруті Velo Baltica цей показник становив аж 30%. Багато людей долають всю відстань від Свіноуйстя до Тріміаста або Геля. Приморський маршрут використовується як для далеких подорожей, так і для коротких одно- або південних поїздок. Цікаво, що нам не вдалося провести опитування з людиною, яка їхала б саме 2 або 3 дні.

Чому велосипедисти їдуть цим маршрутом? Головним чином з метою активного проведення часу та потреби контакту з природою (по 28%), пізнання історії регіону (20%) або дегустації місцевої кухні (14%) — принаймні, якщо усереднити результати для всіх країн. У Польщі ситуація схожа, проте туристи точно не зацікавлені в приморських делікатесах: лише 4% опитаних вказують це як головну мотивацію поїздки. Натомість серед досліджуваних країн ми отримали найвищу частку (12%) відповідей «здоров’я/спа», на що, безсумнівно, впливають приморські курорти.

Питання, представлене на графіку, стосується групи, з якою ми подорожуємо. 15% велосипедистів у Польщі їхали самостійно, що є точно таким самим значенням, як і середній показник по всьому маршруту. 21% вирушили з друзями, а приблизно по 1/3 — з партнером/партнеркою або родиною. Рівномірний розподіл усіх відповідей — це хороша новина, це означає, що приморський маршрут є безпечним як для самостійних подорожей, так і для сімейного відпочинку. Польща отримала найвищий серед усіх країн відсоток відповідей «я їду з родиною», що може пояснювати високу частку чоловіків у другому питанні.

Наступне питання стосується чисельності цієї групи. Більше половини опитаних їхали парами; вища частка була зафіксована лише у Словаччині, де не було нікого, хто б їхав самостійно. Найбільша група, яку нам вдалося зустріти на маршруті, налічувала 6 осіб. Фактично скрізь, окрім Угорщини, переважають дуже малі групи з 2–3 осіб або люди, які їдуть самостійно. Польське узбережжя може запропонувати ночівлю для більших груп, однак ми бачимо, що основною цільовою аудиторією Місць, дружніх до велосипедистів, мають бути скоріше пари, ніж організовані групи.

І тут ми можемо плавно перейти до питання, чи організували велосипедисти подорож самостійно, чи за допомогою туристичного агентства. З другого варіанту не скористався ніхто з опитаних у Польщі, а також у Німеччині та Словаччині; в інших країнах результат був незначним. Це також інформація для туристичних агентств — можливо, варто почати просувати такі пропозиції?

Звідки брати інформацію про заплановану поїздку? У Польщі — переважно з соціальних мереж (35%), таких як Facebook чи Instagram. 10% велосипедистів користуються картами та книгами. Нагадуємо, що паперові карти можна отримати в окремих туристичних інформаційних центрах або роздрукувати самостійно. Це важливо, оскільки, незважаючи на можливість багаторазової відповіді, ніхто не вказав, що черпає інформацію з ТІЦ, а там — окрім згаданих карт — можна також отримати місцеві путівники. Також 10% людей перевіряють офіційні веб-сайти; пам’ятайте, що інформація з інших джерел, окрім нашого сайту, може бути застарілою, а вміст на сайті та в додатку ми оновлюємо практично щодня.

Скільки кілометрів ви проїжджаєте щодня? Так звучало наступне запитання в опитуванні, і відповіді розподілилися рівномірно. 30% велосипедистів проїжджають по 30–49 км, 50–69 км або більше 70 км на день. Це також другий — після Словаччини — найвищий відсоток відповідей «70 км і більше»; в інших країнах переважають коротші щоденні дистанції. Це вказує на спокійний, рекреаційний та туристичний характер маршруту.

На графіку 9 ми можемо побачити, як туристи орієнтуються на місцевості. Цікаво, що аж 43% орієнтуються завдяки фізичним, характерним помаранчевим знакам. 39% користуються навігацією за допомогою додатків, 15% знають маршрут напам’ять. Лише 2% відповідей вказують на використання паперових карт. Це не повинно дивувати — навігація за допомогою телефону значно простіша, хоча старі паперові карти мають свій шарм.

А як дістатися до початку маршруту? 50% опитаних у Польщі вирішили зробити це на автомобілі, що на 14 процентних пунктів перевищує середній показник по всіх країнах. 36% дісталися поїздом, 8% вирушили на велосипеді з місця проживання, а 3% учасників доїхали автобусом та — що цікаво — поромом. Маршрут Velo Baltica щороку долають сотні тисяч людей, і більшість поїздок відбувається в літній період. Це означає, що транспортна пропозиція, хоча б залізнична, має бути пристосована до такого великого попиту.

А може, електровелосипед? Лише в Австрії частка електровелосипедів зрівнялася з часткою звичайних. Високі показники також продемонстрували Німеччина та Словаччина. У Польщі лише 18% поїздок здійснюється на електровелосипеді. У наступні роки цей показник зростатиме, тому ресторани та місця для ночівлі можуть заохочувати туристів, пропонуючи безкоштовну зарядку акумуляторів.

А що купують туристи? Головним чином їжу та квитки на громадський транспорт. 13% осіб придбали різноманітні сувеніри та регіональні продукти, 9% — квитки на відвідування атракцій або культурних об’єктів. Є також ті, хто купив паперові путівники.

А скільки витрачає такий велосипедист? На маршруті Velo Baltica кожен витратив щонайменше одну злотину. 18% людей витратили менше ніж 85 злотих на день, 33% — від 85 до 170 злотих, а аж 42% — від 170 до 255 злотих на день. Окремі особи витратили понад 255 злотих на день. Найдешевшими в цьому плані виявилися Хорватія та Словенія, тоді як найдорожчими країнами є Німеччина та Австрія.

Кільця чи лінії? Якщо велосипедист вирішує зупинитися на ніч, більшість людей воліє кожну ніч проводити в іншому місці. Лише 20% мандрівників на всьому європейському маршруті та 39% у самій Польщі ночували весь час у тому самому місці. Тому в регламенті наших МПР є вимога щодо пропозиції ночівлі на одну ніч — це дуже важливо для велосипедистів, які починають і закінчують маршрут у різних місцях.

Гаразд, велосипедист уже знає, що ночує щодня в іншому місці і знає добову відстань. Але де саме він обере нічліг? Якщо поглянути на дані з усіх країн, бачимо, що приблизно порівну розподіляються готелі, гостьові кімнати (розуміються як домогосподарства, що пропонують кілька кімнат, без офіційної рецепції), пансіонати та окремі апартаменти. Невелику частку мають також ночівлі в родині та кемпінги. Зовсім інакше виглядає ситуація в Польщі. Ми є однією з небагатьох країн, поряд з Німеччиною, де популярні кемпінги (37%). Значний відсоток також обрав формулу Bed & Breakfast, тобто затишні гостьові кімнати з ночівлею та можливим сніданком. Натомість готелі (11%) та пансіонати (6%) на польському узбережжі не є особливо популярними серед велосипедистів.

Як велосипедисти оцінюють маршрут EuroVelo 13? Порівняймо відповіді з усіх країн з результатами з Польщі. Загальне маркування 86% опитаних оцінюють позитивно, а 13% — негативно. Це дещо гірший результат, ніж на польському узбережжі, де знаки є зрозумілими для 88% користувачів, а на думку 9% потребують покращення. Варто підкреслити, що жодна з осіб за чотирибальною шкалою не визнала, що Velo Baltica має дуже погане маркування, що нас дуже тішить.

Якість дорожнього покриття є доброю на думку 77% респондентів, тоді як у Польщі — аж 91%. Ми усвідомлюємо, що не всі ділянки є досконалими, проте відбувається систематичне поліпшення — наприклад, будівництво пішохідного мосту над озером Копань або ремонт під’їзної дороги до Гонсек.

Чи безпечно? На думку 81% людей у Європі та 78% людей у Польщі — так. Щодо західнопоморського відрізка маршруту EV13, найбільші проблеми з безпекою пов’язані з конфліктом між велосипедистами та пішоходами. Маршрут часто пролягає по пішохідно-велосипедних доріжках або поблизу моря, де в літній сезон перебуває багато туристів. У таких місцях необхідно шукати компроміси — маршрут може пролягати ближче до моря серед туристів або далі від приморських населених пунктів, але за рахунок втрати оригінального характеру.

Чи легко знайти інформацію про маршрут та послуги? Польща тут посідає місце в середньому за ЄС — 81% респондентів не мали з цим проблем. 6% зіткнулися з помірними труднощами, а 12% не були впевнені, оскільки не шукали цю інформацію активно.

Доступність таких послуг, як велосервіс чи прокат, 56% людей оцінили позитивно, 13% — негативно, тоді як 31% з них не скористалися ними. Ці дані дуже наближені до результатів з Польщі. У нас також близько 1/3 людей не потребували таких послуг, а якщо хтось із них ними користувався, то практично завжди знаходив відповідну пропозицію.

Що стосується гостинності закладів розміщення, харчування та туристичних об’єктів, то майже всі, хто користувався такими послугами, одностайно заявили про задоволення.

Чи варто повернутися на Шлях Залізної завіси? У всіх країнах наші респонденти заявили, що хотіли б знову проїхати якусь ділянку. Лише у Словенії 30% не планують повернення, що може бути пов’язано з тим, що це невелика країна, а її ділянка маршруту є відносно короткою.

Підсумок 

1. Дуже високий рівень задоволеності – 95% велосипедистів планують повернутися на маршрут.
2. Основні користувачі – особи віком 30–59 років; переважають чоловіки (69%).
3. Самостійне планування подорожі – 91% організовують поїздку самостійно.
4. Важлива роль багатоденного туризму – половина опитаних здійснює кількаденні поїздки.
5. Мотивація, пов’язана з природою та активним відпочинком – природа та спорт є ключовими причинами вибору маршруту.
6. Подорожі переважно парами та невеликими групами – найчастіше 2 особи.
7. Цифрова навігація переважає – 60% велосипедистів на маршруті користуються додатками; найпопулярнішим є Komoot.
8. Найпоширеніший спосіб доїзду: автомобіль, хоча залізниця має невикористаний потенціал.
9. Зростає популярність електровелосипедів – ними користується майже 30% користувачів.
10. Витрати на середньому рівні, а найбільше грошей витрачається на харчування.
11. Різноманітні форми проживання – популярні B&B, готелі та кемпінги.
12. Часті зміни місця проживання – понад половина велосипедистів переїжджає щодня.
13. Дуже позитивні оцінки гостинності, але покриття маршруту в деяких країнах потребує поліпшення.
14. Нерівномірна доступність велосипедних послуг (сервіс, прокат).
15. Хороші оцінки розмітки, хоча вони різняться між країнами.
16. Збалансована кількість респондентів з 8 країн, що дає достовірне середнє значення.