Вода та енергія – промислова спадщина Берліна

Велосипедний маршрут «Вода та енергія», розроблений Берлінським центром промислової спадщини (Berlin Center for Industrial Heritage) Startseite - Berliner Zentrum Industriekultur.

Промисловість у Берліні стрімко розвивалася наприкінці XIX століття. Центр міста став настільки переповненим, що підприємства почали переїжджати на його околиці. У 1895 році компанія AEG розпочала будівництво електростанції трифазного струму та заводу з виробництва електричних кабелів на території, яку тоді називали «приємними пасовищами», тобто Schöne Weyde. Це місце стало центром нових проектів AEG і, як частина берлінської «електрополії», одним із рушіїв електрифікації Європи. Обершеневейде перетворився на зразковий міський район з потужними фабриками вздовж Шпреви, сусідніми житловими масивами та парком Вульгайде. Нові залізничні та судноплавні лінії транспортували сировину та готову продукцію. Важкі вантажі перевозила Bullenbahn, тобто «бичача залізниця», а баржі щільно заповнювали Шпреву.

AEG доручила провідним архітекторам спроектувати вражаючі промислові об'єкти на верхній течії Шпреви, подібно до того, як Siemens зробив це на нижній Шпреві на західній стороні міста. З'явилася нова архітектура з власним, характерним стилем. Гнучкі внутрішні плани дозволяли пристосовувати будівлі до мінливих виробничих потреб. Після Другої світової війни ці підприємства були націоналізовані як «державні підприємства» (Volkseigene Betriebe, скорочено VEB) і об'єднані в більші комбінати. П'ять великих заводів загалом працевлаштовували 25 000 працівників, що зробило Обершеневайде серцем східнонімецької електротехнічної промисловості. Ця приблизно 3-кілометрова смуга заводів сьогодні є одним з найбільших скупчень промислових пам'яток у Німеччині.