Канал і промисловість - Промислова спадщина Берліна

Тематичний маршрут «Льотчики та Жайворонки», розроблений Берлінським центром промислової культури (Berlin Center for Industrial Culture).Startseite - Berliner Zentrum Industriekultur.

2 червня 1906 року імператорський яхт «Александрія» вийшов із шлюзу в Махнові – імператор Вільгельм II урочисто відкрив новий Тельтовський канал. Цей «проект століття» був ініційований старостою округу Тельтов Ернстом фон Штубенраухом, який мав знайти рішення проблеми підвищення рівня води в своєму окрузі. Інженери проклали канал глибоко в місцевості. Одночасно таким чином реалізовувалися багаторічні плани південної об'їзної дороги берлінських водних шляхів.

Канал довжиною 39 кілометрів з'єднує Гавель на заході з річками Даме і Шпрева на сході. Більші з 15 портів з'єднані власними промисловими залізницями. По багатьох з 55 мостів над каналом курсують сучасні трамваї. Жодна попередня водна дорога не була так комплексно електрифікована. Канальні електростанції також забезпечують енергією нові промислові райони. Це створило привабливі умови для динамічно розвиваючої промисловості Берліна, яка вже не могла розширюватися в густо забудованому центрі міста. Тут оселилися підприємства з галузі оптики та точної механіки, а пізніше також електроніки та комунікаційних технологій, а також хімічної промисловості та автоматики. У період націонал-соціалізму багато компаній були причетні до злочинів примусової праці.

Канал, на берегах якого на початку XX століття сформувався спільний бранденбурзько-берлінський промисловий ландшафт, протягом 40 років холодної війни був кордоном між двома німецькими державами. Сьогодні він знову поєднує історичні та нові промислові райони.