Навколо Щецинської затоки - етап III [Волін - Свіноуйсьце/Альбек].

Етап III: Волін – Свіноуйосьце/Альбек [38 км]

З Воліна до моря можна дістатися по маркованому та завершеному велосипедному маршруту. Частина ділянок – це окремі асфальтовані велосипедні доріжки, кілька ділянок виконані з бетонних плит, а лісова ділянка має щебеневе покриття. Виїзд з Міжморських - це 2,5 км мальовничої велосипедної дороги з щебеню. Далі до Свіноуйошче їдемо старим маршрутом R-10, переважно лісовими ґрунтовими та гравійними дорогами.

Розмітка маршруту: розміщена на ділянці Волін - Міжморські. Ділянка на території Свіноуйостя ще не розмічена.

Важко повірити, яким потужним містом колись був Волін. Перші сліди поселення на території міста датуються кам'яним віком, а розквіт столиці держави волінян припав на X століття, коли з нею воював Мешко I. За деякими джерелами, Волін був тоді одним з найбільших міст Європи, з населенням удвічі більшим, ніж Познань чи Гнєзно. Однак, зрештою, у 967 році він був включений до складу держави полян і став першим польським портом на Балтійському морі. Про славу найвеличнішого міста слов'ян нагадує археологічний заповідник «Центр слов'ян і вікінгів Йомсборг – Вінета Волін» на острові Волінська Кемпа. Щороку влітку тут відбувається великий Фестиваль слов'ян і вікінгів, який відвідують тисячі учасників і десятки тисяч туристів.

За Воліном ландшафт стає горбистим і просто просить піднятися на якесь з пагорбів. Фантастична панорама Затоки розкинулася з XII-століття городища в Любіні (вхід платний). Якщо з якоїсь причини тераса закрита, можна під'їхати до пагорба Зеленка, звідки відкривається не менш мальовнича і безкоштовна, хоча і трохи закрита деревами, панорама зворотної дельти Свіни. На жаль, велосипеди доведеться залишити біля сходів, що ведуть на гору.

Пагорб знаходиться вже на території Волинського національного парку, як і озеро Туркузове в сусідній Вапниці, утворився в колишньому видобувному кар'єрі крейди, звідси його незвичайний колір.

Від Вапниці до Міжморська буквально крок (тобто 6 км). Маршрут пролягає переважно новою велосипедною дорогою, а по дорозі ми проїжджаємо міні-музей - Полігон зброї V-3. Чудова зброя Гітлера була найдовшою гарматою Другої світової війни. Її ствол мав довжину 130 м, важив 76 тонн, обслуговували її 157 солдатів, а ласкаво називали «стоногою». У напрямку до Свіноуйості ми маємо один з найкрасивіших маршрутів Західного Помор'я – 2,5 км траси на краю дюни, з видом на пляж і Балтійське море. При в'їзді та виїзді на цей відрізок дорога піщана – велосипеди доведеться проштовхувати кілька метрів. Потім ще кілька кілометрів лісом і ми в Свіноуйощю.

Транспорт: залізничні станції у Воліні, Міжморських курортах та Свіноуйості обслуговують регіональні та міжміські залізничні сполучення зі напрямку Щецина та Свіноуйості. Крім того, в лівобережній частині Свіноуйощя знаходиться станція Deutsche Bahn, що обслуговує сполучення з Німеччиною. З Свіноуйощя ходять пороми до Істада, Треллеборга і на Борнхольм. Влітку у вихідні дні між Щецином і Свіноуйощя ходять судна, що перевозять велосипеди
У літньому розкладі руху на ділянці Щецин Головний - Голенюв - Волін - Свіноуйосьце будуть запущені поїзди Polregio, що перевозять 30 велосипедів (інші поїзди на цій ділянці зазвичай перевозять 7 велосипедів). Зв'язки обслуговують POLREGIO та Intercity. Розклад руху можна знайти на сайті https://portalpasazera.pl

Покриття: асфальт 37%, щебінь 34%, бруківка 13%, плити 9%, ґрунтові дороги 7%.