Навколо Щецинської затоки - етап III [Волін - Свіноуйсьце/Альбек].

Етап III: Волин - Свіноуйсьце/Альбек [40 км].

З Воліна ви доїдете до моря по промаркованому та завершеному велосипедному маршруту. Деякі відрізки є окремими асфальтованими велодоріжками, кілька ділянок зроблені з бетонних плит, а лісова ділянка має щебеневе покриття. Виїзд з Мендзиздроє - це 2,5 км мальовничої велосипедної дороги зі щебеневим покриттям. Далі ви прямуєте старою дорогою R-10 до Свіноуйсьце, переважно лісовими ґрунтовими та гравійними дорогами.

Позначення маршруту: розміщено на відрізку Волин - Мендзиздроє. Відрізок у Свіноуйсьце ще не промаркований.

Важко повірити, яким могутнім містом колись був Волин. Перші сліди поселення на території міста відносяться до кам'яного віку, а пік могутності столиці Волинської держави припав приблизно на 10 століття, коли з нею воював Мешко І. За деякими джерелами, Волін був одним з найбільших міст Європи того часу, з населенням, що вдвічі перевищувало Познань або Гнєзно. Однак, врешті-решт, він був включений до складу Полянської держави в 967 році і став першим польським портом на Балтійському морі. Про славу найбільшого міста слов'ян нагадує археологічний музей під відкритим небом "Йомсборг - Вінета Волін" на острові Волінська Кенпа. Щороку під час літніх канікул тут проходить великий фестиваль слов'ян і вікінгів, який збирає тисячі учасників і десятки тисяч туристів.

За Воліном ландшафт стає горбистим і закликає піднятися на один з пагорбів. Фантастична панорама лагуни відкривається з замку 12 століття в Любіні (вхід платний). Якщо з якихось причин тераса закрита, можна піднятися на пагорб Зелонка, звідки відкривається не менш мальовнича і вільна, хоч і трохи заросла деревами, панорама глухої дельти річки Свіна. На жаль, велосипеди доведеться залишити під сходами, що ведуть на вершину.

Пагорб вже знаходиться в межах Волинського національного парку, як і Бірюзове озеро в сусідній Вапниці. Воно утворилося в колишньому крейдяному кар'єрі, звідси його незвичайний колір.

Від Вапниці до Мендзиздроє буквально один крок (або 6 км). Маршрут пролягає переважно по новій велодоріжці, а по дорозі минаємо міні-музей - полігон для випробування зброї V-3. Диво-зброя Гітлера була найдовшою гарматою Другої світової війни. Її ствол сягав 130 метрів, важила вона 76 тонн, її обслуговували 157 солдатів, і її лагідно називали "сороконіжка". У напрямку до Свіноуйсьце ми маємо одну з найкрасивіших стежок у Західній Померанії - 2,5-кілометровий маршрут на краю дюни, з якої відкривається вид на пляж і Балтійське море. При в'їзді та виїзді з цієї ділянки піщана дорога - вам доведеться штовхати велосипеди кілька метрів. Потім ще кілька кілометрів лісом - і ми у Свіноуйсьце.

Транспорт: Залізничні станції у Воліні, Мєдзиздроє та Свіноуйсьце обслуговують регіональні та міжміські залізничні сполучення з Щецином та Свіноуйсьце. Крім того, на лівому березі Свіноуйсьце є станція Deutsche Bahn, яка обслуговує поїзди з Німеччини. Зі Свіноуйсьце ходять пороми до Істада, Треллеборга та Борнхольма. У вихідні дні влітку між Щецином та Свіноуйсьце ходять судна, що перевозять велосипеди.
У літньому розкладі на ділянці Щецин-Глувни-Голенюв-Волін-Свіноуйсьце з'являться поїзди Polregio, що перевозять 30 велосипедів (інші поїзди на цьому маршруті зазвичай перевозять 7 велосипедів). З'єднання здійснюються компаніями POLREGIO та Intercity. З розкладом можна ознайомитися на сайті https://portalpasazera.pl.